Методична проблема

Люди, які навчилися… спостережень і дослідів, набувають здатності самостійно ставити запитання й одержувати на них фактичні відповіді, опиняючись на більш високому розумовому і моральному рівні порівняно з тими, хто такої школи не мав. К.А. Тімірязєв Мета досвіду Формувати критичне і логічне мислення учнів, розвивати навчально - пізнавальний та дослідницький інтерес в процесі формування основних життєво необхідних компетентностей школяра, увагу, пам'ять, творчі здібності дітей. Сприяти створенню мотивації до дослідницької діяльності та підвищувати інтерес до вивчення біології. Критерії ефективності: - розвиває навички ведення дослідницької роботи: спостереження, порівняння, співставлення, ведення записів, збір та інтерпретація даних, вміння аналізувати та робити висновки; - надає дітям можливість висловлювати своє індивідуальне ставлення до речей та подій; - створюється база знань для розуміння деяких фундаментальних наукових ідей; - сприяє застосуванню дослідницьких умінь та навичок у справжніх життєвих ситуаціях. Основні ознаки дослідницької діяльності: 1. Постановка проблеми, мети, завдання. 

2. Особистісна(колективна чи групова) мотивація. 

3. Набуття практичних умінь, знань, навичок. 

4. Навчальна, розвивальна, виховна, природоохоронна діяльність. 

5. Результативність.

Стратегічним завданням розвитку національної освіти Державної програми «Освіта (Україна ХХІ століття)» є виховання творчої освіченої особистості, формування її духовного, фізичного, психічного та соціального здоров’я, забезпечення всебічного розвитку молодого покоління. Для вирішення сутності освіти – навчати дітей самостійно вчитися, адаптуватися до постійних змін в суспільстві, підвищувати свій теоретичний та практичний рівень - необхідно залучати учнів до дослідницької роботи на уроках біології, а також як продовження – в позакласний та позаурочний час. Для досягнення цих завдань, на мою думку, необхідно знайти такі методики навчання, які б сприяли найкращому розвитку дослідницьких умінь та навичок учнів. Вивченню формування дослідницьких умінь учнів присвячені наукові та практичні роботи передових педагогів та психологів: Шаталова В.Ф., Виготського Л.С., Гальперина П.Я., Ушинського К.Д. Ознайомившись з працями цих педагогів, я дійшла висновку, що саме дослідницька робота є тім рушієм, котрий буде підвищувати навчальний інтерес не лише в тих учнів, котрі навчаються добре, а навіть у найслабших, що і підтвердилось в процесі навчання. «Дослід – найкраща вправа для людської логіки», – писав К.Д.Ушинський. Передумовою дослідницької діяльності учнів є пізнавальна активність, яка виявляється у прагненні навчатися та оволодівати знаннями. Саме пізнавальний інтерес визначає ставлення дитини до навчання та оволодіння методами дослідницької діяльності. Ступінь активності учнів є реакція на методи та прийоми роботи вчителя, показником його педагогічної майстерності. Підготовчим етапом для дослідницької роботи на уроках біології є різноманітні форми і методи: написання реферату, доповіді, повідомлення, анотацій, складання тез, адже вони мають творчий елемент, передбачаючи вміння дітей аналізувати теоретичний матеріал, робити висновки, підсумки або використовувати цей матеріал на практиці. Адже діяльність, яка спрямована на практичний пошук і вивчення в часі і просторі певного об’єкта (явища, процесу) з використанням прийомів та методів, є дослідницькою. Проведення, крім обов’язкових лабораторних, практичних робіт, демонстрацій, додаткових дослідів розширює та поглиблює тематику навчального матеріалу, що дає можливість не лише підвищити якість знань учнів та їх зацікавленість у вивченні біології, але і розвиває індивідуальні здібності учнів, забезпечуючи особистісно орієнтований підхід до навчання. Так, наприклад, у процесі біологічного експерименту розвиваються пізнавальні здібності, виникає і зберігається дослідницький інтерес до біології, формуються переконання, розвиваються біологічні поняття та світогляд. Біологічні досліди та експерименти навіть стають основою для занять в школі з учнями, які цікавляться біологією, з подальшим виходом та спостереженнями в природі. Адже живі об’єкти мають значні переваги порівняно з муляжами або таблицями, бо в засвоєнні нових знань беруть участь більшість органів чуття. Працюють одночасно кілька видів пам’яті, що сприяє не лише зацікавленості, але і кращому запам’ятовуванню. Яскравими образами в пам’яті кожної людини спливають явища й події, свідком яких вона була чи безпосередньо брала в них участь. Те, що учень бачить, над чим працює, що обмірковує, він легко зможе згадати і пояснити. Яскраво забарвлені емоції стимулюють позитивне ставлення до об’єкта вивчення навіть у дітей із зниженими пізнавальними потребами й різко підвищують сприйнятливість мозку до навчальної інформації. Коли дитина спостерігає, порівнює, досліджує, знання стають її особистим надбанням, власністю, набутою самостійно і тому дуже цінною для неї. Вимоги до сучасного уроку передбачають підвищення самостійності учнів на етапі засвоєння нових знань. У лабораторних робіт і демонстрацій, біологічного експерименту, як можливих форм самостійних робіт учнів, є ряд переваг, але необхідно враховувати те, що дітям не завжди вдається серед ознак чи явищ вибрати головні, виявити сутність біологічних явищ. Все ж таки залишається керівна роль вчителя, який на перших етапах допоможе (проаналізувати демонстрацію чи дослід, як робити висновки з нього, а не пояснювати результати досліду знаннями, що мають учні), а в подальшій роботі проконтролює. Система запитань учителя повинна зорієнтувати учнів на виявлення мети спостереження чи досліду, на розглядання основних ознак об’єкта, що дозволять встановити його особливості. «Де немає питання або проблеми для розв’язання, або де немає труднощів, які потрібно подолати, потік думок іде навмання. Проблема встановлює мету думки, а мета контролює процес мислення» (О.С.Полат). Поступово в дітей формується уявлення про лабораторну роботу, спостереження, біологічний експеримент, відбудеться формування понять: дослід, експеримент, мета, контроль, порівняння, аналіз, результат, висновок. Біологічні досліди та експерименти як методи навчання дуже ефективні, але передбачають велику витрату часу і сил. Мабуть саме це і є одним з недоліків. Тому деякі досліди або експерименти можуть бути виконані вдома. Так у 6 класі під час вивчення теми «Умови проростання насіння» учні вдома досліджували проростання насіння пшениці та квасолі біля побутових приладів (телевізор, комп’ютер, мікрохвильова піч), порівнювали результати, робили висновки про вплив найбільшого випромінювання на появу проростків. На уроці виділяється час для ознайомлення всіх учнів з результатами виконаної роботи. Плідними формами стимулювання учнів до дослідницької діяльності стали обговорення наукових публікацій, відеоматеріалів, проведення дискусій. Головною передумовою дослідницького інтересу є теза: «Освіту не дає вчитель, її здобуває учень». На мою думку, крім обов’язкових лабораторних, практичних робіт, проведення додаткових дослідів розширює та поглиблює тематику навчального матеріалу, що підвищує не лише якість знань дітей та їх зацікавленість у вивченні біології, але й забезпечує індивідуальний підхід до навчання. Слід зауважити, що наприклад, у 7 класі за навчальною програмою передбачено 15 лабораторних і 4 практичних роботи, що цілком вирішує питання дослідницького інтересу на уроках біології. Але не дивлячись на це, я все ж таки практикую і інші досліди, що стосуються безпосередньо теми уроку. Так, проведення дослідницької роботи на НДД допомагає школярам установити, що фактори зовнішнього середовища відіграють важливу роль у житті рослин. Як приклад на дослідній ділянці (клумбі) школярі досліджували оптимальну густину посадки айстр. Результати своїх досліджень записували у щоденнику спостережень. Ця методика сприяла самостійній пошуковій роботі дітей, організації якісної взаємодії «вчитель – учень», «учень-учень», а також включала різні види роботи: опрацювання наукових джерел, енциклопедій, оформлення творчих робіт. Маючи ці знання учні розуміють значення науки для практичної діяльності людини. За змістом практичні роботи та досліди на шкільній ділянці тісно пов’язані з курсом ботаніки. Як наслідок, діти загорілись вирощувати лікарські рослини, за що були нагороджені подякою та призом від СЮН. Так, наприклад, у 7 класі при вивченні одноклітинних організмів учні активно взялись за приготування змішаної культури найпростіших, потім з не меншою цікавістю розглядали об’єкт під мікроскопом. Вивчаючи тип Кільчасті черви, досліди і спостереження за дощовими червами затягнулися майже на три місяці: годували червів, розкладаючи корм на поверхні землі (раціон був різноманітний – опале листя, варена картопля, буряк); спостерігали за пересуванням, реакцією на дію різних подразників (світло, вологість). Найбільш цікавим став дослід, який свого часу пропонував ще Ч.Дарвін (паперові трикутники просочені рослинним соком). Як наслідок, дослідницький інтерес взяв верх і діти взяли участь у конкурсі «Біощит», за що були нагороджені СЮН цікавою поїздкою до Батурина та екскурсією по м. Чернігові.